Історія справи

Постанова ВГСУ від 18.04.2017 року у справі №910/25105/15
Постанова ВГСУ від 20.09.2016 року у справі №910/25105/15
Постанова ВГСУ від 29.03.2016 року у справі №910/25105/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року Справа № 910/25105/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Прокопанич Г.К. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", м. Київ, в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група", м. Київ,

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016

зі справи № 910/25105/15

за позовом приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Організація), м. Київ, в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" (далі - Товариство), м. Київ,

до приватного підприємства торгівельної фірми "Антошка" (далі - Фірма), м. Одеса,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІА РІТЕЙЛ", м. Київ,

про стягнення 12 180,00 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

Організації - Молчанов П.В. предст. (дов. від 30.12.2015)

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Організація звернулася до господарського суду міста Києва в інтересах Товариства з позовом до Фірми про стягнення 12 180,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2015 зі справи № 910/25105/15 (суддя Гумега О.В.) в позові відмовлено повністю.

18.01.2016 Організацією подано апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду зі справи № 910/25105/15 з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного судового акта.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 (судді Разіна Т.І. - головуючий, Остапенко О.М., Сотніков С.В.) у задоволенні клопотання Організації про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2015 зі справи № 910/25105/15 відмовлено; апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду повернуто скаржникові на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У касаційній скарзі Організація, не погоджуючись із винесеною апеляційною інстанцією ухвалою про повернення апеляційної скарги, просить її скасувати, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а справу направити на розгляд суду апеляційної інстанції.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника Організації, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Згідно з приписами статті 91 та частини першої статті 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, повний текст рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2015 у даній справі складено 25.12.2015.

Скаржником подано апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду 18.01.2016 (тобто з пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження). При цьому, у апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження даного судового акта.

У відповідності до частини першої статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до усталеної практики Суду право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 N 23436/03).

У пункті 41 Рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження Організація посилалася на те, що на період десятиденного строку на апеляційне оскарження припадало три вихідні дні, а сплата судового збору займає два дні, внаслідок чого залишалося лише 5 днів на підготовку апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2015 зі справи № 910/25105/15, копія якого не надсилалася скаржнику, представник якого був присутнім у судовому засіданні 22.12.2015, та яке (рішення) станом на 05.01.2016 було відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

В матеріалах справи містяться клопотання представників учасників процесу (в тому числі клопотання скаржника від 24.12.2015) про видачу копії рішення господарського суду міста Києва зі справи № 910/25105/15, вступну та резолютивну частини якого було оголошено за участю представників сторін та третьої особи у судовому засіданні 22.12.2015. Проте, у матеріалах справи відомості щодо звернення представників до суду та одержання ними копій рішення за їх зверненнями - відсутні.

Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження, Київський апеляційний господарський суд зазначив про відсутність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Проте апеляційний господарський суд безпідставно не врахував, що необхідною передумовою здійснення стороною права апеляційного оскарження є обізнаність зі змістом рішення (ухвали) суду, що дає можливість заявнику викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення в апеляційному порядку, як того вимагає пункт 3 частини першої статті 94 ГПК України.

У зв'язку з наведеним заявнику неправомірно відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження та у доступі до апеляційного суду, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції та пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, яка встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11113 ГПК України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" задовольнити.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 зі справи № 910/25105/15 скасувати, а справу передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя В. Палій

Суддя Г. Прокопанич

Суддя В. Селіваненко